Перейти до вмісту
Главная страница » Публікації » Здоров’я і національна безпека

Здоров’я і національна безпека

Стійка тенденція фізичної деградації молоді змушує переглянути суть поняття «національна безпека». У деяких державах стан здоров’я підростаючого покоління розглядають як фактор національної безпеки країни [7].
У своїх роботах ми звертали увагу адміністрації та викладачів вишів, у тому числі й викладачів фізичного виховання, щодо відповідальності за здоров’я студентів як одного з факторів безпеки сучасної України [1].

Проблему здоров’я нації треба вирішувати комплексно

Оскільки безпека держави тісно пов’язана з проблемою здоров’я суспільства, питаннями збереження та покращення здоров’я населення мають займатися не лише фахівці фізичного виховання та охорони здоров’я. Практика свідчить, що представники цих сфер самотужки вирішити її не зможуть із багатьох причин. Одна з них – глобальність та складність питань, пов’язаних із формуванням здоров’я нації.

Раніше ми аналізували питання про здоров’я та фізичну культуру в контексті концепції безпеки людського розвитку [3].

Аналіз наукових джерел

Як зазначає професор Л. Шевченко, безпека людського розвитку є найважливішою складовою економічної безпеки країни [2]. Методику розрахунку індексу людського розвитку (ІЛР) запропонували у 1990 р. Він обчислюється за формулою, до якої входять індекс тривалості життя, рівня освіченості, скоригованого реального внутрішнього валового продукту (ВВП) на душу населення.

Існує багато цифрового матеріалу про тісну залежність тривалості життя від рівня фізичної підготовленості [4]. У роботах психофізіологів доведено наявність суттєвого зв’язку розумової працездатності з рівнем фізичного стану людини [5, 6]. Рівень середньорічних доходів населення також пов’язаний із здоров’ям осіб працездатного віку.

Отже, кожен показник, яким обчислюється ІЛР, залежить від життя людини, а він, у свою чергу, від рівня сформованості її фізичної культури. Аналіз показав: якщо всі показники у формулі залежать від рівня фізичного стану людини, то й сам індекс людського розвитку від нього залежить [3].

Висновки

  1. Формування здорової нації – це глобальне питання. Цього висновку дійшли фахівці різних галузей науки. Однак при висвітленні питань щодо здоров’я часто їм не вистачає знань у сфері фізичної культури та спорту. Саме тому вони обмежуються загальними словами та бачать шляхи вирішення проблеми лише у вдосконаленні системи охорони здоров’я, забуваючи, що від медицини здоров’я людини (не кажучи про здоров’я нації) залежить лише на 10%, а на 60% – від способу життя [1].
  2. Вважаємо, що до міждисциплінарних досліджень різних аспектів даної проблеми необхідно залучати й фахівців фізичної культури

Література:

  1. Бондаренко Т. В. Здоров’я студентів з точки зору економічної безпеки держави / Т. В. Бондаренко // Здоров’я нації і вдосконалення фізкультурно-спортивної освіти в Україні: тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. – Харків : НТУ «ХПІ», 2010. – С. 159 – 161.
  2. Економічна безпека держави: сутність та напрями формування  [Текст]: монографія / Л. С. Шевченко, О. А. Грищенко, С. М. Макуха та ін.; [за ред. Л. С. Шевченко]. – Харків : Право, 2009. – 312 с.
  3. Здоров’я та фізична культура у контексті концепції безпеки людського розвитку / М. О. Олійник, В. П. Зайцев, Т. В. Бондаренко // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наук. праць. – Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. – Випуск 7. – С. 212 – 216. 
  4. Паффенбаргер Р. С.  Здоровый образ жизни [Текст] : перев. с англ. / Р. С. Паффенбаргер,  Э. Ольстер.– К. : Олимпийская литература, 1999. – 319 с.
  5. Физическая культура в алгоритме здоровьеформирующих технологий (Теоретические и педагогические взгляды) [Текст] : монография / Н. А. Олейник, Т. В. Бондаренко, В. П. Зайцев, С. И. Крамской; [под ред. В. П. Зайцева]. – Харків : ХГАФК, 2008. – 180 с.
  6. Філіппов М. М. Психофізіологія людини [Текст]: навч. посібник / М. М. Філіппов. – К. : МАУП, 2003. – 136 с.
  7. Экологическая альтернатива [Текст] / [под ред. М. Л. Лемешева]. – М., 1990. – 800 с.