Для студенток-спортсменок найчастіше одним із актуальних є питання про вагітність.
Тренерам і самим спортсменкам треба знати і відповідально ставитися до того, що наслідком неадекватної- м’язової діяльності при вагітності може бути низка проблем:
- ризик, пов’язаний із зниженим кровопостачанням матки (кров направляється до активних м’язів майбутньої матері), який може призвести до внутрішньоутробної гіпоксії;
- внутрішньоутробна гіпертермія, обумовлена підвищеною внутрішньою температурою внаслідок тривалого виконання навантаження аеробного типу в умовах підвищеної температури навколишнього середовища;
- обмежене надходження вуглеводів у плід, обумовлене їх використанням організмом майбутньої матері як джерела енергії при виконанні м’язової діяльності;
- ймовірність викидня або передчасних пологів [3].
Незважаючи на певний рівень ризику для здоров’я плода внаслідок виконання вагітною жінкою фізичних вправ, суворе дотримання рекомендацій значно знизить цей ризик.
Причини порушень репродуктивного здоров’я у спортсменок
Головну причину порушень генеративної функції у період її становлення у спортсменок усі дослідники вбачають в неадекватних навантаженнях, які можуть блокувати функцію гіпофіза та яєчників. У третини спортсменок першою ознакою статевого дозрівання є не естрогенозалежна грудна залоза, а андрогенозалежне оволосіння на лобку і в пахвових западинах [1].
У жінок-спортсменок частіше, ніж у жінок, які не займаються спортом, є порушення протікання оваріально-менструального циклу. Спочатку, як зазначають Ю. Т. Похоленчук та Н. В. Свічникова (1987р.), менструації рідкісні (1 раз на 3 – 6 місяців) та нетривалі (2 – 3 дні), що описується як олігоменорея, а потім можуть зникнути зовсім (вторинна аменорея).
Олігоменорея – порушення менструацій, при цьому інтервал між місячними становить понад 40 діб. Самі місячні при олігоменореї можуть бути як нерегулярними, так і регулярними. У деяких випадках протягом року можуть спостерігатися лише 2-3 цикли.
Частково це може бути наслідком специфічного відбору у спорт жінок з деякими особливостями соматичного (зниженим вмістом жиру в тілі) та гормонального профілю. Однак дається взнаки і обсяг тренувальних навантажень: чим вони більше, тим частіше спостерігається аменорея. Це може бути пов’язане із втратою жиру в організмі внаслідок систематичних тренувань [1].
Наслідки безвідповідального ставлення спортсменок до здоров’я
У працях медиків наводяться переконливі факти про наслідки безвідповідального, інколи ж просто неграмотного ставлення спортсменок до свого здоров’я. Так, І. Я. Коцан, вивчивши деякі психофізіологічні аспекти статевого диморфізму у спорті, звертає увагу на таке [2].
Сучасна теорія спортивного тренування не надає достатньо знань для раціонального програмування тренування жінок з урахуванням специфічних особливостей жіночого організму, які пов’язані з дітородною функцією.
У медичній літературі існують тривожні результати досліджень про високу частоту порушень у дітородній функції спортсменок.
Існуючі суперечливі тлумачення медичних результатів огляду спортсменок досі не дали однозначних відповідей на запитання щодо причин високої репродуктивної патології у них.
Поєднання вагітності та спорту: думка акушерів-генікологів
Поєднання вагітності та спортивної діяльності викликає у лікарів певні сумніви та питання.
За даними акушер-генікологів А. С. Гаспарова (1985 р.), Є. А. Ляшко (1984 р.), А. Т. Раїсової (1990 р.) у фертильному віці (весь період дітонародження) гіперандрогенія є головною причиною патології вагітності та пологів: безпліддя, загроза викиднів та переривання у пізніх термінах, токсикози другої половини (нефропатія, еклампсія). Так, еклампсія при гіперандрогенії реєструється у 12 разів частіше, ніж у популяції.
Гіперандрогенія жінок – ендокринопатія, при якій у жіночому організмі підвищується синтез та активність гормонів андрогенового ряду (чоловічих статевих стероїдів). Ендокринна патологія веде до множинних змін в організмі жінки, включаючи явні зовнішні порушення, втрату фертильності, лібідо, метаболічні розлади.
Еклампсія – судомний синдром, що виникає у вагітних з прееклампсією і не має відношення до інших мозкових явищ (епілепсія або порушення мозкового кровообігу). Під прееклампсією розуміють такий стан, при якому після 20 тижнів вагітності розвиваються артеріальна гіпертензія, набряки та протеїнурія.
Під час пологів найчастішими і тяжкими ускладненнями є раннє відходження навколоплідних вод і слабкість родової діяльності, що може бути причиною смерті матері та дитини.
Нечисленні результати дослідження репродуктивної функції спортсменок В.В. Сологуб (1989 р.) та Т. С. Соболєвої (1997 р.) свідчать про те, що в них зареєстрована, причому зі значною частотою, та сама патологія, що й у жінок з гіперандрогенією. Цей аргумент ґрунтовно похитнув довго існуючу думку про те, що спортсменки народжують легше (А. І. Старцева, 1961; Ю. А. Донцов, 1985).
С. А. Ягунов і Л. Н. Старцева наводять дані про те, що окремі спортсменки в період вагітності (ранні терміни), виступаючи на змаганнях, демонстрували високі спортивні результати, проте багато хто з них виступав гірше зазвичай внаслідок утруднення рухів або погіршення загального самопочуття. Ця важка акушерська патологія у спортсменок доводить її органічну природу, оскільки постійно існуюча гіперандрогенія в жіночому організмі є основою, на якій формуються ускладнення вагітності та пологів.
Статистичні дані свідчать про те, що 85% випадків мимовільного переривання вагітності в перші три місяці обумовлені причинами хромосомного характеру і що гормональний дефіцит, який при цьому відзначається, швидше є наслідком, ніж причиною. Принаймні ніхто більше не вірить ні в ефективність, ні навіть у певну користь гормональної терапії як засобу збереження вагітності.
Висновки
Спеціалісти мають підстави стверджувати, що при вагітності, яка нормально протікає, не тільки можна, а й треба продовжувати заняття спортом. Проте зміст тренувань жінок слід переглянути.
Література
- Ильин Е. П. Дифференциальная психология мужчины и женщины [Электронный ресурс] / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер, 2007. – 544 с. – Режим доступу : http://www.klex.ru/8s8
- Коцан И. Я. Психофизиологические аспекты полового диморфизма в спорте [Электронный ресурс] / И. Я. Коцан // Физическое воспитание студентов. – 2002. – № 2. – С. 27 – 35. – Режим доступу : http://lib.sportedu.ru/Books/XXPI/2002N2/p27-35.htm
- Wilmore J. H. Eating and weight disorders in the female athlete / J. H. Wilmore // International Journal of Sports Nutrition. − 1991. − № 1. – С. 104 – 117.