Самоконтроль – це система спостережень за здоров’ям, фізичним розвитком, фізичною підготовленістю та переносимістю фізичних навантажень людиною.
Основні завдання самоконтролю
- Усвідомити необхідність уважного ставлення до здоров’я.
- Засвоїти найпростіші методи самоспостережень, і засоби запису їх результатів.
- Навчитися оцінювати показники самоконтролю.
- Виробити потребу постійно контролювати стан свого здоров’я та працездатність.
Об’єктивні та суб’єктивні показники самоконтролю
Самоконтроль включає спостереження та аналіз об’єктивних та суб’єктивних показників стану організму.
До об’єктивних показників належать ті, які можна зафіксувати кількісно. Кожен із них може бути виміряний у відповідних фізичних одиницях.
Суб’єктивні показники не менш важливі, хоча мають якісний характер.
Суб’єктивні показники самоконтролю
Настрій – дуже суттєвий показник. Відображає психічний стан людини.
Настрій можна вважати хорошим, якщо людина впевнена в собі, спокійна і життєрадісна; задовільний – при нестійкому емоційному стані; незадовільний – коли людина засмучена, пригнічена.
Самопочуття. При хорошому самопочутті відзначається відчуття бадьорості, сили; при задовільному – невелика млявість; при поганому – може бути виражена слабкість, зниження працездатності, пригнічений стан.
Бажання займатися (фізичними вправами). Бажання займатися зазначається у щоденнику самоконтролю словами «велике», «байдуже», «немає бажання».
У стані гарної фізичної підготовленості у студентів буває, як правило, відмінне самопочуття, міцний сон, чудовий апетит та бажання займатися. При перевтомі всі ці показники носять негативний характер. Щоб уникнути стану перевтоми та перетренованості, а також для регулювання навантаження під час самостійних занять фізичними вправами необхідно вміти контролювати ступінь стомлення.
Ступені втоми: суб’єктивні показники
Невеликий ступінь – невелике почервоніння шкіри обличчя, чітке мовлення, міміка звичайна, пітливість невелика, дихання прискорене, рівне, бадьора хода, скарги на самопочуття відсутні.
Середній ступінь – значне почервоніння шкіри обличчя, вираз обличчя напружений, мова утруднена, велика пітливість верхньої половини тіла, дихання дуже прискорене, невпевнена хода, похитування, скарги на втому, біль у м’язах, серцебиття, задишку, шум у вухах.
Великий (неприпустимий) ступінь – різке почервоніння, збліднення або синюшність носогубного трикутника, на обличчі вираз страждання, мовлення вкрай утруднене або неможливе, різка пітливість верхньої половини тіла і нижче пояса, поява солі на скронях, над верхньою губою, у пахвах, дихання дуже поверхневе з окремими глибокими вдихами, що змінюються безладним диханням. Під час руху спостерігається різке похитування, тремтіння, вимушені пози з опорою, падіння; скарги на запаморочення, біль у правому підребер’ї, головний біль, нудоту. Іноді з’являється гикавка, блювання.
Увага!
Ті, хто займається фізичними вправами, повинні знати, що будь-який окремо взятий показник не є вирішальним при самоконтролі. Їх потрібно розглядати у комплексі. Також треба враховувати, як змінюються показники відносно звичайного рівня.