Перейти до вмісту
Главная страница » Публікації » Корпоративні чинники ризику вигоряння

Корпоративні чинники ризику вигоряння

Дослідження Г. С. Никифорова підтверджує думку інших зарубіжних дослідників про те, що організаційне середовище може виступати як першорядний чинник ризику у розвитку синдрому вигоряння.

Професійно-організаційні чинники вигоряння:

  • тривалість та інтенсивність робочого навантаження у ситуаціях напруженого ділового спілкування;
  • адміністративні, управлінські та комунікаційні особливості організації;
  • статусно-рольові та індивідуальні характеристики менеджерів та результати їх діяльності;
  • незадоволеність психологічної атмосферою.

Перелік корпоративних чинників ризику може бути доповнений й характеристиками організаційного середовища:

  • несправедливість і нерівність взаємин в організації;
  • негативні чи «прохолодні» відносини між колегами, відсутність корпоративної згуртованості, слабка організаційна культура;
  • внутрішньофірмові конфлікти;
  • дефіцит адміністративної, соціальної та професійної підтримки;
    відсутність свободи планування;
  • жорсткий контроль, що заважає ініціативності та творчості;
  • усунення співробітника від прийняття рішень, відсутність необхідного зворотного зв’язку з керівництвом або іншими підрозділами організації.

Висновки

  1. До корпоративних чинників вигоряння відносять такі професійні чинники ризику вигоряння:
  • когнітивно складні комунікації;
  • емоційно насичене ділове спілкування;
  • високі вимоги до постійного саморозвитку та підвищення професійної компетентності співробітників;
  • висока відповідальність за справу та інших людей;
  • висока динамічність і велика кількість службових контактів;
  • необхідність швидкої адаптації до нових людей та швидко мінливих професійних ситуацій;
  • високі вимоги до самоконтролю та інтерперсональної чутливості.


2. Окрім потенційних, можуть бути й екзистанційні чинники професійного вигоряння:

  • нереалізовані життєві та професійні очікування;
  • незадоволеність самоактуалізацією;
  • незадоволеність досягнутими результатами;
  • розчарування в інших людях або у вибраній справі;
  • знецінення та втрата сенсу своїх зусиль;
  • переживання самотності;
  • відчуття безглуздості активної діяльності та життя тощо.

Джерело: Психология здоровья [Текст] : учебник / [под ред. Г. С. Никифорова]. – СПб. : Питер, 2006. – 607 с.