Перейти до вмісту
Главная страница » Публікації » Комп’ютер і здоров’я

Комп’ютер і здоров’я

Виробнича діяльність, що пов’язана з використанням відеотерміналів, характеризується рядом особливостей:

  • високою швидкістю надходження інформації;
  • необхідністю прийняття швидких та точних рішень;
  • збереженням на тривалий період концентрації уваги;
  • готовністю до екстремальних дій на фоні монотонних чи ритмічних операцій тощо.

Вплив роботи на відеотерміналах на здоров’я

Цей вид діяльності пред’являє величезні вимоги до організму людини, особливо до його нервової, серцево-судинної та зорової систем [1].

Вплив на зір

Професійна діяльність користувачів комп’ютером (ПК), що супроводжується підвищеною напругою органів зору, сприяє розвитку функціональних (структурних) змін з боку нервово-м’язового апарату та системи кровообігу очей.

За даними ВООЗ [2], у людей, які працюють з відеотерміналами по 7 і більше годин на день, ймовірність виникнення астенопії та запалення очей значно вища, ніж у тих, робота яких не пов’язана з комп’ютером.

Виявлено, що серед професійних операторів відзначається підвищена частота захворювань на глаукому та катаракту. Такі оператори змушені кожні 6 – 9 місяців міняти окуляри у бік їхнього посилення.

Жінки частіше, ніж чоловіки скаржаться на зоровий чи очний дискомфорт.

Найчастіше наголошувалося, що частота виникнення астенопії підвищується зі збільшенням тривалості роботи за персональним комп’ютером.

Вплив на руки

Робота з клавіатурою є причиною 12% професійних захворювань, викликаних рухами, що повторюються.

Інтенсивне та тривале використання клавіатури може стати причиною важких професійних захворювань нервів, м’язів та сухожилля рук. Комплекс цих захворювань, що отримали загальну назву «травми навантажень, що повторюються», включає такі хвороби, як тендиніт, травматичний епікондиліт, хвороба Де Кервена, тендосиновіт, тунельний синдром каналу зап’ястя.

Вплив на інші системи організму

Постійні користувачі персональним комп’ютером частіше за інших і більшою мірою зазнають психологічних стресів, функціональних порушень центральної нервової системи, хвороб серцево-судинної системи та верхніх дихальних шляхів [2, С. 265].

Низькочастотні електромагнітні поля при взаємодії з іншими негативними факторами можуть ініціювати онкологічні захворювання та лейкемію.

Пил, що притягується електростатичним полем монітора, як і будь-який пил, іноді стає причиною дерматитів обличчя, загострення астматичних симптомів, подразнення слизових оболонок.

Група авторів ХНУРЕ одними з перших в Україні опублікувала деякі дані медико-біологічних досліджень щодо результатів впливу персонального комп’ютера на оператора [2].

У теперішній час цьому питанню приділяється велика увага як у науковій, так і в популярній літературі.

Вплив на психічне здоров’я

У психологічному плані вплив комп’ютерів є багатогранний.

У позитивному плані психічна активність людини призводить до концентрації уваги, зосередженості, що дозволяє їй відволікатися від численних негативних чинників виробничого та побутового плану.

Негативні ж наслідки психічної діяльності ведуть до виникнення пасивності, дратівливості, апатії та ін.

Докладніше про чинники ризику професійних та інших захворювань, а також про заходи їхньої профілактики можна ознайомитися у спеціальній літературі [1, 2].

Профілактичні заходи

Хоча картина впливу комп’ютерів на організм людини, що представлена вище, виглядає досить похмурою, слід пам’ятати, що це можливо лише у разі абсолютного ігнорування проблеми.

До профілактичних заходів щодо збереження здоров’я користувачів комп’ютерами належать:

  • дотримання вимог до робочих приміщень та робочого місця користувачів ПК;
  • медичне обстеження;
  • самоконтроль робочої пози;
  • наявність знань, умінь та навичок щодо профілактики можливих професійних захворювань, а також рекреації та реабілітації у разі їх наявності;
  • обов’язкове використання доступних груп засобів психофізіологічної саморегуляції, у тому числі правильне харчування, сон та інші;
  • особлива увага має приділятися засобам профілактики гіподинамії та порушень у роботі кістково-м’язової системи.

Якщо часу на профілактику не вистачає

У разі дефіциту часу доцільно віддавати перевагу таким способам оптимізації розумової діяльності:

  • аутогенне тренування (релаксація);
  • музична психорегуляція;
  • танцювальна психорегуляція;
  • дихальна гімнастика;
  • самомасаж.

Методиками цих засобів відновлення студенти мають володіти повною мірою, оскільки це передбачено державною програмою фізичного виховання для вишів.

Висновки

  1. Питання вивчення фізіологічних, психологічних і навіть виробничих наслідків використання комп’ютерної техніки є дуже актуальним. Саме тому йому приділяється велика увага у теперішній час. Однак у віддаленій перспективі виявляються нові проблеми, які потребують подальшого вивчення.

2. Аспект розробки технологій та конкретних заходів, що зберігають здоров’я користувачів персональним комп’ютером, перебуває під пильною увагою теоретиків та практиків.

3. Оптимальна напруга систем організму людини дозволяє йому підтримувати своє психофізичне здоров’я у стані високої працездатності. А “перекіс” у напрузі різних підсистем організму, що відбувається під час роботи на комп’ютері, призводить до посилення прояву стресових реакцій та проблем зі здоров’ям.

Література:

  1. Гігієна праці: методи досліджень та санітарно-епідеміологічний нагляд [Текст] / [за ред. А. М. Шевченка, О. П. Яворовського]. – Вінниця: Вид-во «Нова книга», 2005. – С. 47 – 52.
  2. Естественно-научные основы теории и методики физического воспитания : консп. лекций [Текст] / Е. М. Бороховский, С. Ф. Танянский, Е. В. Церковная – Харьков: ООО «Компания СМИТ», 2007. – 296 с.