Перейти до вмісту
Главная страница » Публікації » Імідж та його значення у досягненні успіху

Імідж та його значення у досягненні успіху

Імідж – це образ, який ми створюємо своїм зовнішнім виглядом та поведінкою з метою емоційно-психологічного впливу на оточуючих. Імідж, перш за все, демонструє присутнім наше ставлення до себе та навколишнього світу (Рис. 1).

Рис. 1 – Складові іміджу спеціаліста

Успіх вважається основним критерієм формування позитивного іміджу (рис. 2).

Рис. 2 – Схема успіху

Для створення позитивного іміджу необхідно, насамперед, мати знання з конфліктології, тренувати комунікативні здібності.

Поняття «імідж» та «особистісна культура» дуже близькі за змістом

Позитивно сформований імідж є початковим етапом формування особистісної культури майбутнього фахівця.

Особистісна культура

Особистісна культура спеціаліста характеризується сукупністю внутрішніх та зовнішніх характеристик особистості, які позитивно впливають на виконання професійних обов’язків та забезпечують комунікабельність при взаємодії з особами різних соціальних та культурних рівнів, а також професій.
Складові особистісної культури людини: культура емоцій, інтелекту, поведінки, спілкування, зовнішнього вигляду, мови тощо (рис. 3).

Рис. 3 − Схема особистісної культури людини

Початковим етапом формування особистісної культури майбутнього фахівця є позитивно сформований імідж.

Де і як навчитися формувати позитивний імідж?

У зв’язку з потребами ринку робочої сили, є популярними майстер-класи, тренінги, курси, школи, агенції іміджбілдингу.
Однак, треба розуміти, наскільки складно досягти такої мети. Адже навіть досвідчені фахівці можуть імітувати потрібні рухи лише протягом короткого часу.
Водночас, деякі фахівці, чиї професії безпосередньо пов’язані з “обманом” у різній формі (актори, телекоментатори, адвокати, політичні діячі, бізнесмени та інші), бувають настільки артистичні, що недосвідченій людині важко помітити їхню “брехню” (А. Піз, 2003).

Авторські розробки

Працюючи протягом 13 років із студентами Інституту сходознавства та міжнародних відносин “Харківський колегіум”, ми розробили, апробували і впровадили у навчальний процес авторську методику навчання «мові рухів тіла» (Т. В. Бондаренко, 2001).

Основні завдання методики

  1. Ознайомити студентів із засобами комунікації та їх застосуванням у різних ситуаціях.
  2. Навчити майбутніх фахівців-міжнародників долати комунікативні бар’єри нерозуміння, особливо у полікультурному середовищі.

Етапи навчання

Починати роботу зі студентами ркомендуємо з визначення рівня їхньої поінформованості та зацікавленості у вивченні запропонованого матеріалу.
Наші дослідження свідчать, що поповнити знання з теми «Невербальні засоби комунікації» виявили бажання 45,8% першокурсників та 55,0% п’ятикурсників.
Зауважимо, що викладач має професійно володіти «мовою рухів тіла». В іншому випадку його зусилля будуть «карикатурою», а кінцевий результат у студентів демонструватиме «поганий тон».

З нашого досвіду роботи

Мінімально можливий термін для ознайомлення з темою «Мова рухів тіла» – 1 місяць на кожному курсі (4 – 8 уроків). Найкраще це робити на початку весняного семестру. Але це в тому випадку, якщо викладач професійно володіє навичками виконання та навчання цим рухам.
Як правило, початковий рівень культури рухів у студентів є дуже різним. Тому важливо правильно оцінити вихідний рівень розвитку деяких рухових якостей та надалі диференційовано підходити до комплектування груп для навчання.

Діагностика основних якостей, необхідних для навчання «мові рухів тіла»

За допомогою якісних показників оцінюється зовнішній вигляд, артистичні здібності та координація рухів.

  • Для оцінки зовнішнього вигляду можна використовувати такі показники: маса тіла, вагово-ростовий індекс, індекс пропорційності статури, правильність постави.
  • Культура рухів об’єктивно та легко оцінюється за результатами виконання простих танцювальних вправ.
  • Артистичність доцільно оцінювати за допомогою рольової гри (жанрового етюду). У вибраний сюжет включають найпоширеніші і природні у конкретній ситуації жести, рухи, пози, ракурси голови та тулуба.
  • Щоб оцінити координацію рухів, ми використовували прості, але ефективні вправи, запропоновані У.П. Назаровим. У сучасній спеціальній літературі з художньої гімнастики можна знайти такі вправи-тести.

Висновки

  1. Позитивний імідж є початковим етапом формування особистісної культури майбутнього фахівця.
  2. Для створення позитивного іміджу необхідно, насамперед, мати знання з конфліктології, тренувати комунікативні здібності.

Література на дану тему додається