Методологічною основою розгляду даного питання є ствердження, що особистість отримує освіту внаслідок цілеспрямованого процесу виховання та навчання. Це також стосується й сфери фізичної культури та спорту.
Навчання (learning) – цілеспрямований, організований, планомірно і систематично здійснюваний процес оволодіння знаннями, вміннями та навичками.
Мета навчання – засвоєння знань, формування способів діяльності, наукового світогляду.
Зміст навчання – це структура, зміст та обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особистості можливість здобуття вищої освіти та певної кваліфікації.
Знання – сукупність наукових відомостей у тій чи іншій галузі; адекватне відображення у свідомості людини дійсності у вигляді уявлень, понять, суджень, теорій.
Уміння – здатність людини виконувати певні дії під час здійснення тієї чи іншої діяльності на основі відповідних знань.
Види умінь:
- предметно-практичні – це вміння виконувати дії з переміщення об’єктів у просторі, зміни їх форми тощо;
- предметно-розумові – вміння виконувати операції з розумовими образами та предметами;
- знаково-практичні – вміння виконувати операції зі знаками та знаковими системами;
- знаково-розумові – вміння розумово виконувати операції зі знаками та знаковими системами.
Навички – вміння, доведені до автоматизму, високого ступеня досконалості.
Основна функція навчання – забезпечити учнів основними науковими знаннями, вміннями та навичками для успішного застосування у майбутньому.
Навчаємість включає здатності до навчання, запам’ятовування, асоціації та вправи.
Засоби навчання – матеріальні та ідеальні об’єкти, які залучаються в освітній процес як носії інформації та інструмент діяльності педагога та учнів.
Методи навчання – методи діяльності вчителя і учня, за допомогою яких досягається оволодіння знаннями, вміннями і навичками, формується думка учнів, розвиваються здібності.
Знання, уміння й навички у фізичній культурі та спорті
Знання — «що я знаю?» Уміння — «що я можу зробити на основі знань?» Навички — «що я роблю легко і автоматично?»
Знання — це теоретична основа, яку потрібно засвоїти для свідомого виконання фізичних вправ та ведення здорового способу життя.
Приклади:
- Знання правил гри у футбол, баскетбол, волейбол.
- Знання техніки безпеки при виконанні фізичних вправ.
- Знання основ анатомії й фізіології (наприклад, робота м’язів під час бігу).
- Знання термінів: «витривалість», «сила», «гнучкість», «координація».
- Знання методики тренувального процесу.
- Знання принципів здорового способу життя (режим дня, харчування).
Уміння — це здатність правильно застосовувати знання на практиці у типових і нових ситуаціях.
Приклади:
- Уміння виконувати правильну розминку перед тренуванням.
- Уміння обирати ефективну тактику гри (у футболі, волейболі тощо).
- Уміння регулювати навантаження відповідно до фізичного стану.
- Уміння користуватися спортивним інвентарем (гімнастичні снаряди, тренажери).
- Уміння планувати власне тренування.
- Уміння надавати першу долікарську допомогу при травмі.
Навички — це автоматизовані дії, що сформовані внаслідок багаторазового повторення.
Приклади:
- Навичка правильної техніки бігу, стрибка у довжину, плавання.
- Навичка виконання вправ на прес або підтягувань.
- Навичка точного влучання м’ячем у кошик у баскетболі.
- Навичка володіння м’ячем (жонглювання, ведення тощо).
- Навичка виконання комплексу ранкової гімнастики.
- Навичка самоконтролю пульсу під час тренувань.
Обробка інформації під час навчання
Вивчаючи міжфункціональні зв’язки у структурі інтелекту дорослої людини, відомий психолог Б. Г. Ананьєв (2001) відзначає особливе значення такого фактора, як постійна розумова робота, яка визначає високий тонус інтелекту.
Пам’ять і мислення – основні форми переробки інформації, і в цьому їхня спільна природа. Інформація, що засвоєна за допомогою розуміння та запам’ятовування, переробляється шляхом так званого «переміщення», яке здійснюється пам’яттю, та «фільтрації» за допомогою ціннісно-орієнтованого мислення.
Розвинення інтелекту та особистості, здатність до навчання, постійної самоосвіти дорослої людини – це велика сила, що протистоїть інволюційним процесам.
Висновки
У навчанні майбутнього фахівця при вихованні професійно важливих якостей та формуванні стійких навичок здорового способу життя необхідно ширше використовувати ціннісний потенціал фізичної культури та спорту. У подальших публікаціях будуть представлені біоадекватні технології навчання на основі формування цілісного мислення студентів, а також прикладні методики фізкультурної освіти та фізичного виховання за напрямами:
- Управління професійною підготовкою студентів технічного вишу.
- Здоров’яформуючі технології культурологічної спрямованості.
- Real-методика у професійно-прикладній фізичній підготовці.
- Диференційоване навчання (на прикладі художньої гімнастики).
- Невербальні засоби комунікації та їх використання у навчальному процесі.
- Діагностика та самодіагностика рівня фізичного стану.
- Основи рекреації та реабілітації.
- Формування іміджу студента-спортсмена.
Ми готові передати Вам наш 36-річний практичний та науково-методичний досвід роботи.
Література:
- Бахвалова, Т. В., & Рибак, В. П. (2014). Основи теорії та методики фізичної культури і спорту. Київ: Вища школа.
- Бех І.Д. Особистісно орієнтоване виховання: теорія і технологія. – К.: Либідь, 2003.
- Бойко А.М. Педагогіка: теорія та історія. – К.: Центр учбової літератури, 2012.
- Виготський, Л. С. (1991). Педагогічна психологія. Київ: Радянська школа.
- Гнатюк, М. І. (2012). Методика навчання гімнастики. Львів: Світ.
- Гончаренко, С. У. (1997). Український педагогічний словник. Київ: Либідь.
- Калошин І.Є. Педагогіка: навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2010.
- Педагогіка / За ред. Сухомлинської О. В., Мойсеюк Н. Є. (2005). Київ: Либідь.
- Підкасистий, П. І. (2005). Педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. Київ: Академвидав.
- Сосновський, В. В. (2008). Педагогіка фізичної культури. Київ: Центр учбової літератури
- Степанова, О. В. (2010). Методика фізичного виховання. Харків: ХНЕУ.
- Хоміч, В. І. (2003). Гімнастика: навчальний посібник. Київ: Здоров’я.
- Худолій, О. М. (2007). Основи методики викладання гімнастики. Харків: ХНУВС.