Перейти до вмісту
Главная страница » Публікації » Рухова активність під час екзаменаційної сесії

Рухова активність під час екзаменаційної сесії

У будь-якому виді професійної діяльності, у тому числі у спорті, а також у навчальній праці школярів та студентів, серйозною перешкодою для досягнення мети є травми та захворювання, у тому числі нервової системи. Особливо несприятливим є поєднання психічного та фізичного стресу.

Внаслідок впливу сильних і частих емоцій, які обумовлені, наприклад, серією відповідальних заходів (змагання, заліки, екзамени тощо) і потребують великих нервових та фізичних зусиль, може виникнути психічна перенапруга, яка спровокує невроз. Особливо несприятливо впливає одночасний вплив кількох негативних чинників. У студентів-спортсменів — надмірне фізичне навантаження на тренуваннях та змаганнях у період екзаменаційної сесії. В інших випадках – сімейні та службові конфлікти. Тому кожна людина має вміти контролювати стан своєї нервової системи та психічної сфери, а за необхідності вносити корективи у свій спосіб життя.

Пропонуємо кілька варіантів рухової активності під час екзаменаційної сесії. Основне завдання – сприяти підтримці розумової працездатності на оптимальному рівні [1].

Заняття фізичними вправами для осіб з різним рівнем фізичного стану

Варіант 1 – для осіб дуже низького рівня фізичного розвитку та фізичної підготовленості; варіант 2 – для поганого рівня; варіант 3 – для задовільного рівня; варіант 4 – для хорошого рівня; 5 – для осіб високого рівня фізичного розвитку та фізичної підготовленості.

  1. Заняття проводяться 1 раз на тиждень після складання іспиту. Тривалість – 90 хв. Зміст (на вибір): плавання, спортивні ігри, легка атлетика (біг, стрибки та ін.), загальнорозвиваючі вправи помірної інтенсивності.
  2. Два заняття на тиждень по 45 хв. Структура заняття: 5 хв. – вправи на увагу, 10 хв. – загальнорозвиваючі вправи, 25 хв. – рухливі та спортивні ігри, 5 хв. – дихальні вправи.
  3. Два заняття на тиждень по 45 хв. по можливості після іспиту. Додатково до цього: щоденно виконувати ранкову зарядку; у період підготовки до іспиту після 55-60 хв. розумової роботи – фізкультурна пауза по 5-10 хв.
  4. Щоденні заняття помірної інтенсивності по 60-70 хв. Зміст (на вибір): плавання, міні-футбол, спокійний біг (біг підтюпцем), загальнорозвиваючі вправи. Після кожного іспиту тривалість заняття збільшується до 120 хв. (2 години). Додатково до цього: в період підготовки до іспиту кожні 2 години розумової роботи виконувати 10-ти хвилинний комплекс фізичних вправ.
  5. Перебування на свіжому повітрі не менше 2-х годин. З них ранкова зарядка на повітрі – 15-20 хв.; у першій половині дня після 3,5-4,5 год. навчальної праці – прогулянка 45-60 хв.; те саме – у другій половині дня. Друга прогулянка може замінюватись іграми з м’ячем, теныс, бадмынтон тощо.

Обережно!

Звертаємо увагу любителів масажу, що психічні розлади, а також надмірне збудження нервової системи та перевтома після тривалого фізичного навантаження є протипоказанням для його використання (А. Н. Бурових, В. П. Зотов). У цих випадках для відновлення краще застосовувати аутотренінг, релаксацію [2].

Література

  1. Головченко Г.Т., Бондаренко Т.В. Формирование личности специалиста средствами физического воспитания / Г. Т. Головченко, Т. В. Бондаренко : Учебное пособие (Рекомендовано МОНУ № 260-1/98) . – Харьков : ИВМО «ХК», 2001. – 156 с.
  2. Козин А.П. Психогигиена спортивной деятельности / А. П. Козин : К.: Здоров’я, 1985. – 128 с.