Головною особливістю розумової праці є те, що функцію головного працюючого органу виконує мозок. Спостерігається велике навантаження на розумові процеси та їх психічні функції – сприйняття, пам’ять, увагу.
Щоб уникнути патологічних змін в організмі під впливом напруженої розумової роботи, необхідно знати особливості розумової праці з точки злру її користі чи шкоди здоров’ю.
Дані вчених…
Інтелектуальна діяльність тісно пов’язана з роботою органів чуття і, насамперед, із зором та слухом.
Дослідники довели, що при читанні спеціальної літератури напруга уваги майже в 2 рази вища, ніж при керуванні автомобілем у місті і в 5 – 10 разів вища, ніж при виконанні багатьох видів механізованої фізичної роботи.
При розумовій праці зміна енергії обміну мінімальна, функціональні зрушення торкаються головним чином нервової системи. Зміни, що відбуваються у нервовоій системі під впливом розумової роботи, суттєво впливають на кровоносну, дихальну та інші системи й органи людини.
Порівняльний аналіз розумової та фізичної діяльності
Порівнюючи розумову та фізичну працю, необхідно відзначити, що вони пов’язані між собою і впливають одна на одну.
В даний час добре відомо, як забезпечується ефективна і тривала фізична робота. Але недостатньо вивчено, якими засобами та ресурсами забезпечується розумова.
Наприклад, відомо, що при фізичній роботі відбувається посилення та поглиблення дихання, перерозподіл та збільшення кількості циркулюючої крові, посилення та почастішання серцевих скорочень, підвищення рівня цукру та формених елементів крові.
Однак, якщо зазначені периферичні зрушення вегетативних функцій, що спостерігаються при фізичній роботі, необхідні для енергетичного забезпечення працюючих м’язів, то при розумовій при тих же зрушеннях не відбувається великих енерговитрат і, відповідно, реалізації надлишкового обміну (Ю. К. Дем’яненко, 1989).
Розумова робота охоплює більшу кількість нервових елементів, ніж фізична.
Фізіологічні зміни, що виникають при розумовій праці, ліквідуються значно повільніше, ніж при фізичній діяльності. Після закінчення розумової діяльності часто спостерігаються сліди збудження або гальмування. До фізичної праці людина енергетично краще пристосована, ніж до розумової.
Розумова працездатність
Психофізіологічні показники професійної працездатності залежить від ступеня напруги, втоми, характеру праці, статі, віку [4].
Важливо знати і враховувуати:
Ефективність розумової діяльності в умовах низької фізичної активності вже на другу добу знижується майже на 50%. При цьому різко погіршується концентрація уваги, зростає нервова напруга, суттєво збільшується час вирішення завдань, швидко розвивається втома, апатія та байдужість до виконуваної роботи. Людина стає дратівливою, запальною.
Справа в тому, що лише 10% нервових клітин кори головного мозку бере участь у процесах розумової діяльності. Інші нейрони відповідають за роботу інших органів, у тому числі керують роботою м’язів.
Психофізіологічні процеси
Від усіх органів і систем, особливо від м’язів і всього опорно-рухового апарату, в кору головного мозку надходить безліч імпульсів, значення яких винятково велике для забезпечення мислення та стійкої аналітичної діяльності. Якщо мозок позбавити цієї периферичної імпульсації, то незабаром усі процеси, що забезпечують розумову діяльність, згасають. Кора мозку як би відключається, і людина просто засинає.
Отже, рух, будь-яка м’язова напруга – необхідна умова для успішної, плідної та, що найголовніше, для тривалої та стійкої роботи мозку (В. С. Ротенберг, С. М. Бондаренко, 1989).
Наші дослідження
При вивченні взаємозв’язку академічної успішності з деякими показниками фізичного стану студентів ми обстежили 245 юнаків та дівчат, які навчаються в недержавному виші гуманітарного профілю. Особливу увагу приділили студентам-відмінникам [2].
Встановлено, що студенти з неординарними здібностями (8,6 % від усіх студентів) мають найкращі, порівняно з іншими, показники серцево-судинної, дихальної системи та фізичної працездатності. Практично всі показники, що вивчалися, у відмінників відповідають оцінкам «відмінно» і «добре».
Найгірші результати тестів (за 5-бальною шкалою) мали студенти, академічна успішність яких склала 4,9 – 4,6 бала. Їхня кількість склала 30,6 %.
Можливо, це пояснюється тим, що високий рівень мотивацій до навчання та прагнення стати відмінником потребують великих нервових, емоційних та фізичних зусиль, що позначається на здоров’ї. А з іншого боку, недостатній запас здоров’я не дозволяє повною мірою реалізувати свої інтелектуальні можливості.
Організація навчальної роботи та здоров’я
Питання правильної організації навчальної діяльності вивчені та висвітлені у літературі досить докладно [1]. Однак, внаслідок недалекоглядного ставлення до здоров’я, рекомендаціями щодо наукової організації розумової праці практично не користуються ні педагоги, ні учні.
В результаті, навіть у здорових людей виникають стани хронічної нервово-психічної напруги та перенапруги.
Наслідки нервово-психічної перенапруги
Хронічна перенапруга зазвичай поєднується з перевтомою, зниженням працездатності. Так, у 65% випадків спостерігається порушення сну, у 40% – швидка стомлюваність; підвищена дратівливість – у 32%, зниження апетиту – 27%, головний біль – у 26% випадків.
Доведено, що перезбудження емоційної сфери є однією з причин розвитку гіпертонічної та виразкової хвороби, цукрового діабету, атеросклерозу тощо (В. В. Приходько, 1987).
Неврози серед працівників розумової праці найчастіше зустрічаються у тих, хто працює з людьми, особливо у керівників, організаторів. На тлі захворювань нервової системи, як правило, з’являється ціла низка інших захворювань і, в першу чергу, серцево-судинної системи.
Якщо не вживати дієвих заходів, перш за все, не зробити корекцію способу життя та організацію праці, це може закінчитися професійним вигорянням [3].
Професійне вигоряння – явище, що полягає у особистій деформації професіонала під впливом професійних стресів.
Що впливає на інтелектуальну діяльність
Встановлено, що інтелектуальна діяльність залежить від умов кровопостачання мозку. При найнезначніших ступенях порушення умов циркуляції крові в головному мозку (гіпоксія) виникає широкий спектр негативних реакцій з боку інтелектуальної дієздатності людини.
Гіпоксія створює певний фон, що сприяє зниженню інтелектуальних якостей людини.
Причинами гіпоксії можуть бути серцево-судинні захворювання, атеросклероз, гіпотонія, припинення носового дихання. Несприятливим фоном є алкоголь, негативні емоції.
Висновки
При постановці великомасштабних завдань у сфері освіти необхідно орієнтуватися на екологічні, медико-біологічні, економічні критерії оцінок «рівня здоров’я».
Література
- Гігієна праці. Методи досліджень та санепіднагляд [Текст] / [за ред. А. М. Шевченка, О. П. Яворовського]. – Вінниця : Нова книга, 2005. 418 с.
- Головченко Г. ТФормирование личности специалиста средствами физического воспитания [Текст]: учеб. пособие / Г. Т. Головченко, Т. В. Бондаренко. – Харьков, 2001. – 156 с.
- Психология здоровья [Текст] : учеб. / [под ред. Г. С. Никифорова]. – СПб. : Питер, 2006. – С. 548 – 573.
- Філіппов М. М. Психофізіологія людини [Текст] : навч. посібник / М. М. Філіппов. – К. : МАУП, 2003. – 136 с.
- https://psychology.academic.ru/2067